лабораторна робота 10

Лабораторна робота № 10

Тема: Сучасні технології навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ.

Мета: Ознайомитися із сучасними технологіями навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ, навчитися шукати інформацію засобами спеціалізованих наукових пошукових систем.

Виконала: студентка групи 1МСОТ Бенеда М.С.

Відповіді на контрольні запитання

1.Назвіть основні причини створення системи Scopus.

З розвитком і поширенням Інтернет-технологій стає доступним автоматизований, зручний і швидкий пошук наукової інформації, що охоплює сотні мільйонів документів наукового змісту. Слід зазначити, що звичайні, неспеціалізовані пошукові системи Інтернету (наприклад, http://www.google.com/), хоча і спрощують пошук необхідної наукової інформації, все ж не відповідають необхідним вимогам наукового Інтернет-сервісу.

2.Назвіть основні відмінності системи Scopus від подібних баз даних.

У базі даних SCOPUS користувачі можуть не тільки знайти анотацію та бібліографію статті, але також дізнатися ступінь її авторитетності в науковому світі (індексцитування) і ознайомитися з роботами, що її цитують.

3.Назвіть основні характеристики, переваги та недоліки використання Scopus.

Найбільша “visibility” для наукової спільноти, іноді є можливість користування Scopus в установах НАНУ. Журнали відносно просто включити до Scopus, вимагається лише виконання певних процедур.

Проте, програмне забезпечення Scopus дуже недосконале – воно знаходить менше цитувань, ніж програмне забезпечення WoS, яка має меншу базу статей. Чомусь вважається, що індексування у Scopus означає якість журналу та статей у ньому, хоча це не так – там немає вимоги певної якості рецензування та можливості виключення журналу, якщо його цитування є переважно самоцитуванням. Недоліком переважної орієнтації на Scopus є негативне сприйняття власника Scopus – видавництва Elsevier -   міжнародною науковою спільнотою.

4.Порівняйте, для пошуку якої наукової інформації найбільш доцільно використовувати пошукову систему «Webofscience» та систему «Scopus».

Найширша з нових закритих баз - Scopus. Створена як конкурент WebofScience, індексує більшу кількість журналів (має слабші вимоги для включення журналів). Проте, має велику кількість помилок, "не ловить" багато посилань, служба підтримки погано відповідає на питання та в основному не виправляє помилки. Створена видавничою компанією Elsevier, політика якої зазнає масштабної критики міжнародної наукової спільноти, аж до бойкоту (відповідна стаття в Вікіпедії). Компанія  Elsevier періодично вибачається і розсилає персональні листи з розповідями, яка вона біла і пухнаста. Орієнтація української наукової системи переважно на Scopus може бути негативно сприйнята багатьма представниками міжнародної наукової спільноти.

Спільна риса WebofScience та Scopus - для включення журналу до них треба пройти певну процедуру за заявою журналу.

5.Охарактеризуйте іншу наукову пошукову систему найбільш зручну для пошуку наукової інформації пов’язаної із Вашим науковим дослідженням.

Найкорисніша з міжнародних наукометричних баз саме для наукової роботи - GoogleScholar. Так, це міжнародна наукометрична база, незалежно від того, що вважають з цього приводу МОН України чи окремі особи. Вона безкоштовна - але це не недолік, а перевага. Дає посилання на роботи конкретного вченого, публікації в конкретних журналах, проте, містить багато помилок - але дає вченим можливість їх виправляти. Наводяться також посилання в монографіях, посилання на дуже старі наукові роботи (надзвичайно корисно для математиків та істориків науки). За бажання, цю базу можна цілком добре використовувати і для розрахунку наукометричних показників за різними базами і критеріями (наприклад, відкидати самоцитування, цитування співавторами і так далі).