лабораторна робота 3

Лабораторна робота №3

Тема: Модернізація процесу навчання на основі використання єдиного інформаційного освітнього середовища.

Мета: вивчити цілі інформаційної освіти, переваги організації єдиного освітнього навчання простору з метою модернізації процесу навчання.

Обладнання:

1. Електронний курс лекції 3. 2. Комп’ютер з ОС Windows та пакетом програм Microsoft Office, підключений до локальної мережі ВДПУ та мережі Інтернет.

Виконала: студентка групи 1МСОТ Бенеда М.С.

Відповіді на контрольні запитання

1.                У чому полягає зміст комп’ютерної підготовки викладача, за якими рівнями вона здійснюється?

Вона здійснюється у вищих закладах освіти відповідних рівнів акредитації: першого і другого (училище, технікуми, коледж та інші прирівняні до них заклади освіти) та третього і четвертого (університети, академії, інститути, консерваторії та інші прирівняні до них заклади освіти).

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає отримання кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий — кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій — кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта).

Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через непе­рервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.

Неперервна програма підготовки для здобуття найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня реалізується, як правило, у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації, диференційована підготовка може забезпечуватися вищими закладами освіти різних рівнів акредитації шляхом їх об’єднання в навчальні, навчально-наукові комплекси або на інших договірних засадах.

із реалізацією ступеневості вищої освіти диференціюється прийом до вищих закладів освіти за освітніми (освітньо-кваліфікаційними) рівнями:

o    на базі освітніх рівнів (базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта);

o    на базі освітньо-кваліфікаційних рівнів (молодший спеціаліст, бакалавр; спеціаліст).

2.Які дидактичні умови лежать в основі підготовки педагогічних кадрів до роботи в ЄІОС?

У підготовці педагогічних кадрів для роботи в ІОС слід дотримуватися таких дидактичних умов:

−       модульний принцип організації навчання ІКТ;

−       забезпечення диференційованого підходу в навчанні;

−       урахування особливостей навчання студентів, педагогів у побудові змісту і принципів реалізації системи підтримуючого навчання;

−       підвищення мотивації педагогів до вивчення і використання ІКТ у професійній діяльності.

3.Схарактеризуйте створення автоматизованої системи управління закладом.

Єдиний інформаційний освітній простір навчального закладу – це система, в якій задіяні на інформаційному рівні та пов’язані між собою всі учасники навчально-виховного процесу: адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки.

Практично всі учасники навчально-виховного процесу об’єднані між собою відповідними інформаційними потоками.

4.У чому полягає необхідність модернізації освіти?

Система нашої освіти все ще суттєво відстає від сучасних вимог і тому потребує глибокої модернізації. На даний момент, коли ситуація у країні втратила певну стабільність, модернізація, не тільки у питаннях освіти,  стає можливою, а головне необхідною. Насьогодні модернізація української освіти має, по суті, три сенси, три виміри:

•1.У історичному плані вона представляє собою логічне, закономірне завершення освітніх реформ останніх років. У силу багатьох причин не вдалося провести комплексне, усестороннє оновлення освіти. Потрібно ще створити багато нормативно-правових та організаційно-економічних механізмів, щоб у повній мірі реалізувати процес модернізації.
•2.У плані реконструкції, відновлення освітянської гілки модернізації потрібно подолати наслідки загальносистемної соціально-економічної кризи, яка може поставити цю галузь на грань виживання, а педагогічний корпус - за межу бідності. Тут постають величезні завдання по оздоровленню та розвитку сфери освіти, які потребують напружених зусиль держави, суспільства та самої системи освіти, інтенсивної та динамічної мобілізації її зовнішніх та внутрішніх ресурсів.
•3.Не менш складні завдання модернізації уплані власне оновлення освіти, подолання все більш зростаючого її відставання від потреб розвитку країни. У цьому плані завдання модернізації освіти набувають максимальної загальнонаціональної значущості. Тому що ми проходимо перехрестя, де визначається, чи буде освіта стимулом стагнації суспільства чи фактором його економічного зростання та благоустрою, фактором конкурентоздатності та національної безпеки країни.
5.       Чим зумовлена необхідність створення та використання інформаційного освітнього середовища?
Необхідність створення та використання інформаційного освітнього середовища зумовлена:

− по-перше, необхідність різноманітності середовища навчання, в якому використання засобів ІКТ сприяє цьому;

− по-друге, вимога індивідуалізації навчання, адаптації його до пізнавальних потреб та інтересів тих, хто навчається. Висунуту проблему досить ефективно можуть розв’язати ІКТ.

6. Схарактеризуйте зміст і характеристику компонентів інформаційного середовища.

Ключовим компонентом в ІОС є комп’ютер. Він є засобом обробки інформації, комунікації, оновлення знань, самореалізації навчаючихся. В той самий час він є інструментом для проведення навчальних експериментів, проектування і конструювання. Включення комп’ютерів у навчальний процес змінює роль засобів навчання, які використовуються в процесі викладання різних дисциплін, змінюючи навчальне середовище.

В усіх дослідженнях компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін.

Є й інші (функціональні) підходи до визначення змісту компонентів інформаційного освітнього середовища (О. Кузнецов, І. Роберт та ін.), коли виділяються: суб’єкти середовища, джерела навчальної інформації, інструменти навчальної діяльності і засоби комунікацій, а також наповнення (навчальний і методичний зміст) ІОС.

Звернення до ІКТ істотно розширює склад і можливості низки компонентів ІОС. Так, до джерел вивчення інформації в цих умовах можна віднести бази даних та інформаційно-довідкові системи, електронні підручники, енциклопедії, ресурси Інтернет і т. ін. Як інструменти навчальної діяльності можна розглядати комп’ютерні тренажери, контролюючі програми, як засоби комунікацій – локальні комп’ютерні мережі або Інтернет.

7. Які інструменти навчальної діяльності використовуються в ІОС?

Важливим інструментом створення єдиного ІОС є впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Для цього у вищих навчальних закладах проводиться моніторинг їхнього ефективного використання за такими критеріями:

−       завантаженість комп’ютерних аудиторій;

−       готовність педагогічних кадрів у галузі інформаційних технологій;

−       використання можливостей корпоративної мережі в навчальному процесу та управлінській діяльності.

За результатами моніторингу було виявлено такі проблеми:

−       педагоги не готові до активного використання інформаційних технологій у навчальному процесі;

−    підструктури навчальних закладів мають різний рівень готовності до впровадження інформаційних технологій. Зрозуміло, що без вирішення цих проблем неможливо якісно сформувати ІОС.

8.       У чому полягають можливості використання ІОС в навчальному процесі, його складові?

У межах ІОС є можливим:

− інтеграція наявних інформаційних ресурсів і на цій основі відпрацювання єдиної політики найбільш раціонального використання інформаційних засобів, розв’язання проблеми підготовки педагогічних управлінських кадрів системи освіти до впровадження ІКТ у професійну діяльність;

− оптимальне, раціональне використання всіх видів ресурсів, включаючи матеріальні та інформаційні;

− розв’язання актуальної для системи освіти проблеми – проблеми інформаційного забезпечення;

− узагальнення і розповсюдження кращого педагогічного досвіду та нових освітніх технологій;

− удосконалення механізмів управління системою неперервної освіти.

В процесі побудови ІОС виокремимо наступні складові:

− змістовна;

− організаційна;

− технологічна.

9.       Схарактеризувати процес інформатизації освіти та які питання він вирішує.

Можна виокремити такі цілі інформатизації освіти:

− підвищення якості освіти через упровадження та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес;

− забезпечення доступу до знань та даних для кожного члена суспільства;

− розвиток інтелектуальних і творчих здібностей на базі індивідуалізації освіти;

− забезпечення випереджувального навчання фахівців.

10. Що дає e-learning у підвищенні кваліфікації викладачів, які його переваги?

Е-learning має низку переваг для підвищення кваліфікації викладачів, включаючи:

− доступність у будь-який час; нинішні або майбутні викладачі можуть оцінювати освітні ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, будь-то ранок, пізня ніч або вихідні дні;
− доступність у будь-якому місці; студенти можуть спілкуватися з іншими або використовувати ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, з місця, де є комп’ютер, підключений до Інтернет або при наявності бездротового Інтернет;
− співпраця і мережеві співтовариства; е-learning може служити каталізатором (або важелем) процесів трансформації традиційної парадигми викладання і навчання; поєднання е-learning з
традиційними методами може сприяти формуванню багатшого та інтерактивнішого середовища навчання.

Усе вище зазначене вимагає збільшення інвестицій в неперервну професійну підготовку педагогів з метою допомоги їм в опануванні технології е-learning. Проте, використання е-learning як інструменту розвитку освіти висуває важливі питання перед Урядом і науковими установами, які мають справу з політикою, фінансуванням, практикою викладання, дослідженнями, технічної інфраструктури і підтримки.

11.  Які проблеми висуває використання e-learning?

У здійсненні всепроникаючого навчання (е-learning) мають місце такі проблеми:

−    необхідність безкоштовного Wi-Fi, створення безкоштовних Wi-Fi зон;

−    певні технічні проблеми: обмежений термін роботи батареї мобільного пристрою та її неперервна підзарядка (бездротова);

−    створення відповідного програмно-методичного забезпечення.

12. Які існують та використовуються моделі змішаного навчання, у чому полягають їх переваги та недоліки?
Змішане навчання можна здійснювати за такими моделями:
Перша модель
Навчання здійснюється за схемою:
ДН → очна сесія → самостійне вивчення наоснові ІКТ
− ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного
матеріалу);
− очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної
теми);
− самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого
навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).
Друга модель
Тренінг в навчальній аудиторії → самостійне вивчення на основі
ІКТ → очна сесія
Розглянемо відповідні складові:
− під час проведення тренінгу в навчальній аудиторії здійснюється відпрацювання певних ситуацій, що використовуються викладачем або виконуються практичні завдання, семінари, ділові ігри та інше.
− подальше навчання здійснюється самостійно в режимі он-лайн на більш високому та широкому обсязі навчального матеріалу, виконанні практичних завдань, а також здійснюється спілкування з викладачем, консультантом, студентом. У наведених схемах змішаного навчання здійснюється поєднання самостійного та аудиторного навчання, що дає можливість кожному проявити себе відповідно до тих можливостей, якими він володіє.
13.  Які питання, проблеми необхідно вирішити для ефективного використання e-learning в навчальному процесі ВНЗ?

Не дивлячись на те, що е-learning, blended learning можуть стати могутніми інструментами підтримки розвитку освіти, успішне впровадження технологій навчання вимагає ретельного планування і бере до уваги низку чинників. Вони включають:

−    узгоджене бачення;

−    доступ;

−    наявність кваліфікованих викладачів для навчання вчителів;

−    професійний розвиток;

−    технічну підтримку;

−    стандарти контента і ресурси програм навчання;

−    викладання, сфокусоване на студентах;

−    оцінку;

−    політику підтримки.

14. Схарактеризуйте структуру електронного навчального засобу, вимоги до нього?

Слід зазначити, що електронні навчальні засоби (ЕНЗ), що

використовуються у навчанні, мають містити:
− титульну сторінку ЕНЗ;
− анотацію;
− представлення автором розробленого курсу;
− навчальну програму;
− навчальні тексти;
− ілюстративний матеріал;
− список основної та додаткової літератури з усіх тем ЕНЗ;
− словник термінів, понять з окремих тем і до всього курсу на
гіпертекстовій основі;
− хрестоматійні, додаткові матеріали;
− методичні рекомендації з вивчення електронного курсу;
− інструкцію по роботі з ЕНЗ.
15. У чому полягає відмінність Веб 1.0 від Веб 2.0?

Соціальні сервіси Веб 2.0 – це сучасні засоби, мережне програмне

забезпечення, що підтримує групову взаємодію.
Ці групові взаємодії включають:
- персональні дії, думки учасників (ВікіВікі), розміщення медійних
файлів (Флікр), фотографії, відеокліпи, радіопередачі;
- створення на основі геоінформаційної системи Google Maps (карти
Google) тематичних сервісів;
- комунікації учасників між собою.
Відмінності Web 1.0 та Web 2.0
16.Схарактеризуйте сервіси: Флікр, Делішес, енциклопедія ВікіВікі.

Flickr — веб-сайт для розміщення фотографій та відеоматеріалів, їх перегляду, обговорення, оцінки та архівування. Flickr популярний завдяки зручній та простій системі завантаження та пошуку фотографій. Дозволяє спілкуватися та створювати тематичні групи, соціальні мережі.

Делішес дозволяє створювати та зберігати колекцію власних закладок-посилань на веб-сторінки. Ідея соціальних закладок полягає у формуванні посилань на корисні сайти, які використовуються час від часу ( на відміну від „Вибраного” веб-оглядача , яке використовується для швидкого доступу до часто відвідуваних сайтів).

Для впорядкування закладок використовуються не папки, а ключові слова – теги. Переваги такого підходу очевидні - закладка на один і той же сайт може бути охарактеризована декількома тегами, що полегшує подальший пошук.

Ві́кі — веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам змінювати самостійно вміст сторінок через браузер, використовуючи спрощену і зручнішу, порівняно з HTML, вікі-розмітку тексту.

17. Яким чином технології Веб 2.0 використовуються в навчальному процесі ВНЗ?

Використання Веб 2.0 у навчальному процесі змінює розуміння користувача мережі: від читача до творця, розповсюджувача колективного спілкування до творця. Активний розвиток соціальних мереж сприяє залученню людей різного віку, фаху, відкритої передачі власних знань, їх отримання через інструмент спільної роботи, збереження знань за рахунокпостійного моніторингу відкритих ресурсів, зручне та приємне використання простих інструментів, одержання неформальних знань на основі яких будуються висновки.

З метою успішного впровадження та здійснення електронного навчання необхідно правильно вибрати програмне забезпечення, що відповідає конкретним вимогам, котрі, в свою чергу, визначаються потребами користувача викладача, адміністратора, який повинен контролювати процес і результати навчання. Серед основних типів таких програм виділимо: − авторські програмні продукти; − систему управління навчанням; − систему управління контентом; − систему управління навчальним контентом.

Викладачі переважно використовують авторські продукти, які дозволяють їм самостійно розробляти навчальні матеріали. Недоліком таких програмних продуктів є можливість відслідковувати, контролювати процес навчання, успішність значної кількості студентів. Зазвичай, ці матеріали розраховані на зворотний зв’язок на уроці. Крім цього, більшість цих програм не має засобів для забезпечення контактів між усіма учасниками навчального процесу.

18.  Характеристика мобільного навчання та можливості його використання в навчальному процесі.

Mobile learning (m-learning) – це передача знань на мобільний пристрій з використанням WAP або GPRS технологій.

Мета m-learning – зробити процес навчання гнучким, доступним і персоналізованим.

Головний принцип мобільного навчання – навчання в будь-якому місті, в будь-який зручний час.

В цьому навчанні використовуються презентації у вигляді слайдів, відеозаписи лекцій, використовуються електронні навчальні модулі, довідникові матеріали, електронні підручники (посібники), доступ та використання електронних бібліотек.

19.  У чому полягають переваги та недоліки використання m-learning у навчальному процесі ВНЗ?

Воно дозволяє студентам і викладачам здійснювати спільну роботу в будь-який час незалежно від місця їхнього находження, застосовуючи ефективні засоби навчання.

Необхідно зазначити, що у використанні мобільного навчання мають місце деякі труднощі:

- висока вартість обладнання;

- малий розмір екрану, обмеженість клавіатури;

- створення інтерактивних програмно – педагогічних продуктів, їхнє методичне забезпечення.

20.  У чому полягає віртуальне та комп’ютерне моделювання?

Модель (англ. – model, франц. – modele, лат. – modulus – міра, взірець, норма, пристрій, еталон, макет). У широкому розумінні модель визначають як будь-який образ (розумовий або умовний: опис, схема, креслення, графік, план, карта тощо) деякого об’єкта, процесу чи явища. Або у широкому значенні під терміном модель розуміють «будь-який аналог певного об’єкта, процесу, явища («оригіналу» даної моделі), що використовується як його «замінник»). Також модель визначається як фізичне, математичне або інше зображення системи, об’єкта, явища або процесу.

Віртуальна модель – модель, що є відображенням ідеального уявлення людини про навколишній світ, який фіксується у свідомості людини за допомогою думок і образів.

Комп’ютерне моделювання визначають як реалізацію моделі за допомогою комп’ютера.

21.  Яким чином використовується комп’ютерне моделювання в навчальному процесі ВНЗ?

Використання комп’ютерного моделювання в навчанні студентів здійснюється за двома варіантами:

1. Дослідження явищ на основі готових моделей.

2. Побудова моделей самими студентами.

 22.Схарактеризуйте: інтерактивний навчальний комплекс, віртуальну лабораторну роботу, інтерактивний плакат.

Інтерактивний мультимедійний комплекс це готове рішення для навчання:

• Інтерактивна дошка чи екран для інтерактивного проектора (різні розміри, порти підключення та функціональність вбудованого програмного забезпечення)
• Проектор зі стандартною оптикою чи короткофокусною лінзою (з кріпленням, стендом чи переносними засобами для дошки)
• Ноутбук вчителя чи комп’ютер (залежно від потреб кабінету) з предвстановленим програмним забезпеченням та операційною системою
• Учнівські планшети - трансформери для системи опитування та голосування, інтерактивної участі та активного залучення до вправ
• Кабелі передачі даних (чи безпровідна система зв’язку), джерело безперебійного живлення, шафи для зберігання та зарядки ноутбуків і планшетів та інші засоби для комплексного оснащення кабінету.

Віртуальна лабораторна робота, на думку Д. І. Троїцького, – це інформаційна система, що інтерактивно моделює реальний технічний об’єкт та його суттєві для вивчення властивості із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації

Інтерактивний плакат — це електронний освітній засіб нового типу, який забезпечує високий рівень задіювання інформаційних каналів сприйняття наочності навчального процесу. Він органічно інтегрується в класно-урочну систему. У цифрових освітніх ресурсах цього типу інформація представляється не відразу, вона розвертається залежно від дій користувача, який управляє нею відповідними кнопками. Плакат за своєю суттю — це засіб надання інформації, тобто основна його функція — демонстрація матеріалу.

Використання інтерактивних плакатів в навчальному процесі сприяє тому, що учні краще сприймають матеріал, підвищується інтерес до предмета, підвищується ефективність їх самостійної роботи та впливає на якість формування практичних умінь і навичок. Плакати формують уміння самостійно працювати з джерелами інформації, дають змогу учню бачити результат та оцінку своєї праці, можливість знайти правильну відповідь, поглибити знання.

Інтерактивний плакат являє собою електронний навчальний плакат, що має інтерактивну навігацію, яка дозволяє відобразити необхідну інформацію: графіку, текст, звук.

Творчі завдання

Завдання 1. Опишіть алгоритм роботи викладача з навчальними ресурсами ІОС.

Праця викладача з навчальними ресурсами в ІОС будується за таким алгоритмом:

1.  Аналіз результатів роботи з вивчення тематичних блоків студентами.

2.  Визначення рівня засвоєння кожним студентом змісту навчального матеріалу з використання засобів ІКТ, які представлені в навчальному освітньому середовищі.

3.  Вибір методики проведення навчальних занять з аналізом можливості використання інформаційних ресурсів.

4.  Проведення порівняльного аналізу цілей і результатів вивчення студентами навчального матеріалу згідно з навчальною програмою відповідно до навчального плану.

5.  Здійснення інтеграції навчальних матеріалів засобами ІКТ.

Виходячи з цього, впровадження ІОС дає можливість його використання в якості:

−    засобу навчання;

−    інструмента пізнання;

−    засобу телекомунікації;

−    засобу розвитку особистості;

−     ефективного інструменту контролю та корекції результатів навчальної діяльності.

Завдання 2. Охарактеризуйте інформаційне суспільство, його цілі та вплив на інформатизацію освіти.
Інформаційне суспільство – це суспільство, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційних технологій та технологій зв’язку.
Інформатизація – сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.
Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Серед них: індивідуалізація навчання, організація систематичного контролю знань, можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо.
Завдання 4. Опишіть зміст та технологію використання Єдиного інформаційного освітнього простору Вашого навчального закладу.

У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського в результаті топологічного розвитку мережа досягла певної технічної межі. Так, від однієї ланки до іншої в окремих локальних групах містяться 2-3 комутатори. Інформаційні ресурси нашої корпоративної мережі представлені сервером Інтранет (WWW, телеконференції), бібліотечним сервером, сервером електронної пошти, файловим сервером і сервером віддаленого доступу.

Завдання 7. Наведіть приклад використання m-learning в навчальному процесі ВНЗ та опишіть відповідну педагогічну технологію.

Середовище дозволяє студентам і викладачам здійснювати спільну роботу в будь-який час незалежно від місця їхнього находження, застосовуючи ефективні засоби навчання. В цьому навчанні використовуються презентації у вигляді слайдів, відеозаписи лекцій, використовуються електронні навчальні модулі, довідникові матеріали, електронні підручники (посібники), доступ та використання електронних бібліотек. Колектив ЛДУ БЖД постійно розширює спектр освітніх послуг, намагається зробити навчання більш доступним, працює над вдосконаленням свого інформаційного освітнього середовища, використовуючи мобільні пристрої: «Кишеньковий персональний комп’ютер (КПК)», смартфони, мобільні телефони, розробляє та впроваджує дистанційне навчання, консультування та ін.

Також на мобільних телефонах, планшетах та ін.. можна використовувати калькулятори, періодичні таблиці, підручники, словники, тощо.

 Завдання 8. Складіть план підготовки та проведення:
- Вебінару;
Опишіть один із наведених типів заняття.
План підготовки до вебінару:
- Обрання платформи проведення (myownconference.com.ua)
- Перевірка обладнання
- Визначити місце в навчальному процесі (Допомога вчителеві та студентам при виборі власної системи навчання).
- Підготовка відповідних матеріалів (Створення презентації, що стосується даної тематики).
- Проведення ознайомленого учасників (Коротке відео про кожну систему).
План проведення вебінару:
- Організаційний момент (Знайомство та ознайомлення учасників з правилами проведення).
- Виклад матеріалу (Висвітлення всіх систем, з детальною аргументацією всіх переваг та недоліків).
- Активна взаємодія зі слухачами (Створення завдань для задіювання учасників вебінару, типу створити сценарій уроку, враховуючи кожну систему навчання).
- Відповіді на запитання учасників.