лабораторна робота 2

Лабораторна робота №2

Тема: Проектна організація навчального процесу з використанням інформаційних технологій.

Мета: вивчити принципи, цілі, етапи роботи над проектом, вимоги до освітніх телекомунікаційних проектів.

Обладнання:

1. Електронний курс лекції 2. 2. Комп’ютер з ОС Windows та пакетом програм Microsoft Office, підключений до локальної мережі ВДПУ та мережі Інтернет.

 Виконала:студентка групи 1МСОТ Бенеда М.С.

Відповіді на контрольні запитання

1.У чому полягає перспективність використання проектної технології в навчанні студентів ВНЗ?

Позитивні чинники ІКТ, що підвищують ефективність навчання студентів:

1.  Індивідуалізація та диференціація навчання.

2.  Підвищення активності учасників освітнього процесу.

3.  Допомога в інтенсифікації навчального процесу.

4.  Підвищення мотивації навчання.

5.  Створюють умови для самостійної роботи.

6.  Сприяють формуванню самооцінки в студентів.

7.  Створюють комфортне середовище навчання.

2. Чи можна ототожнювати поняття «проект» і «проектна діяльність», «метод проекту»? Відповідь обґрунтувати.

Проект  — обмежена часовими рамками діяльність, що має визначений початок та кінець, зазвичай обмежений датою, але також може обмежуватися фінансуванням або досягненням результатів, яка здійснюється для реалізації унікальних цілей та завдань, зазвичай, щоб призвести до вигідних змін або створення доданої вартості.
Метод проектів – це технологія, що включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.
Під методом проектів у дидактиці розуміють сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють студентам набувати знання й вміння в процесі планування і самостійного виконання певних практичних завдань із обов’язковою презентацією результатів.
           Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел (книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення.
Проектна діяльність розвиває: дослідницькі і творчі здібності особистості. Суть і цінність навчальних проектів полягає в тому, щоб навчити студентів проектувати власну траєкторію руху з вирішення того або іншого виробничого, соціокультурного питання.

3.Чим відрізняється проектна діяльність від навчально-дослідницької діяльності?

Проектно-дослідна діяльність – діяльність з проектування власного дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів та організаційною рамкою дослідження.

Дослідницька діяльність учнів – це процес, що формує майбутнього випускника шляхом індивідуальної пізнавальної роботи, яка направлена на отримання нового знання, вирішення теоретичних та практичних проблем, самовиховання і самореалізацію своїх дослідницьких здібностей та вмінь. Працюючи в закладі нового типу я зіткнулася з проблемою: як створити умови для індивідуального розвитку кожного учня?

4.Схарактеризуйте етапи виконання проекту.

1. Початковим етапом роботи над проектом є так званий передпроект. На цьому етапі здійснюється вибудова міжособистісних стосунків, виявляються лідери, планується експеримент, а головне, формулюється тема проекту.

2. Етап планування роботи. Основна мета етапу планування – одержання загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи. Планування роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи; обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу; формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес проектування. Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в дискусію з планування проектної діяльності.

3. Аналітичний етап. Дослідницька робота студентів, учнів і самостійне одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдання; пошук і збирання інформації через власні знання і досвід студентів, учнів; обмін інформацією з іншими особами (студентами, учнями, вчителями, викладачами, батьками, запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури, залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет. Необхідно зазначити, що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення студентами, учнями дослідження, вивчення і аналіз інформації. Педагог при цьому стежить за процесом дослідження, його відповідністю меті і завданням проекту, надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих учасників. В його завдання також входять коригування діяльності груп і окремих учасників, допомога в узагальненні проміжних результатів для підведення підсумків наприкінці етапу.

4. Етап узагальнення. Систематизація, структурування одержаної інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій, відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.). Завдання педагога на цьому етапі – надати студентам, учням максимальну самостійність і допомогти виявити творчу активність у виборі форм представлення результатів проекту; стимулювати такі форми роботи, що дають можливість розкритися кожному учню.

5.Презентація результату. Осмислення одержаних даних і способів досягнення результату, обмін одержаної інформації, а також накопичення досвіду в класі або групі; обговорення і спільна презентація учасниками результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних конкурсах проектів, а також спільні публікації. Особливість етапу полягає в тому, що саме здійснення презентації в тій формі, яку вибрали учасники, по суті є навчальним і орієнтоване на здобуття навичок представлення підсумків своєї діяльності.

5. Схарактеризуйте телекомунікаційний проект.

Телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна діяльність студентів-партнерів, організована на основі комп’ютерних телекомунікацій, що має спільну проблему, мету, узгоджені методи і способи розв’язання проблеми, спрямовані на досягнення спільного результату.

6. У чому полягає міжпредметний характер телекомунікаційного проекту?

Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер, оскільки розв’язання проблеми, яка закладена в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованих знань.

Використання телекомунікацій дозволяє залучити до розробки та наукового керівництва дослідницькими проектами, консультування учасників – фахівців відповідної галузі.

7.Які вимоги висуваються до освітніх телекомунікаційних проектів?

Вимоги до освітніх телекомунікаційних проектів:

·             формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми, яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;

·        практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів;

·        самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;

·        структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами окремих етапів);

·        використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.

8.       Які типи проектів використовуються в навчальному процесі?

- за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований), ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий;

-  за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї галузі знань), міжпредметний проект;

- за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;

- за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу, групи, міста, країни, різних країн світу);

- за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;

- за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості, довгострокові.

9.       Які функції викладача в проектній діяльності?

Під час виконання проекту викладач виконує ряд різноманітних функцій:
• викладач діагностує, визначає рівень володіння мовленнєвими навичками, вивчає і реально оцінює особливості діяльності та спілкування особистостей, ступінь і спрямованість навчально-виховного впливу (діагностична функція);
• педагог відшукує і організовує дослідницьку творчу діяльність студентів, впливає на плідну організацію їхнього навчання, формує справді демократичну і гуманну систему стосунків, взаємної відповідальності і взаємодопомоги (організаторська функція);
• він програмує і прогнозує «індивідуальну траєкторію» розвитку кожної особистості на віддалений період (прогностична функція);
• викладач сприяє залученню громадськості до виховання студентів, до спільної з ними праці, до ділових контактів, зосереджує інформацію про виховний вплив різних сил, установ, організацій, налагоджує повсякденні контакти між ними і студентами (організаційно-комунікативна функція).

10.  У чому полягають переваги проектної організації навчального процеса з вивчення вашої дисципліни за проектною технологією з використанням ІКТ?

Переваги проектної організації навчально-виховного процесу полягають

в тому, що:

·        система навчального процесу є гнучкою до змін (у зв’язку з форс-

мажорними обставинами);

·        не порушується логіка (порядок) викладання навчальних дисциплін;

·        навчальний процес формується під конкретну групу;

·        навчальна програма – це структурно-логічна послідовність дисциплін, модулів, тем, які прив’язані до часу.

11.  Яким чином відбираються студенти в малі групи для роботи в проекті?

Студенти відбираються в малі групи для роботи в проекті таким чином, щоб у кожній з груп були такі студенти, які могли б виконувати 1 з ролей: спікера (лідера), секретаря, посередника, доповідача.

Існує багато способів формування груп :

-          заздалегідь скласти списки груп;

-          попросити учасників порахуватись на перший – другий і т.д.

-          сформувати групи в залежності від рівня навчальних досягнень студентів;

-          сформувати групи за бажанням учасників;

-          визначити капітанів, які самостійно набирають собі групи.

12.  У чому полягає практична спрямованість використання методу проектів у вивченні вашої дисципліни ?

Метод проектів дає змогу активно розвивати в учнів творче мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем.

13.  Який алгоритм виконання проекту, навести зміст кожного етапу?

I. Підготовчий

(На підготовчому етапі здійснюється постановка мети, завдань і планування проекту. Спочатку планують проект у межах певної теми, пропонуючи студентам (учням) свої ідеї в прихованому вигляді проблеми. Студенти (учні) обговорюють ці проблеми, висувають свої гіпотези (пропозиції). Формуються групи і розподіляються завдання в групах. Розподіл завдань між членами групи здійснюється таким чином: одному студенту (учню), наприклад, доручається збирання фактичного матеріалу з теми, а іншому, – провести анкетування в класі й обробити дані; студентам (учням) з невисоким рівнем підготовки скласти план, намалювати або зробити фотографії та додати коротку інформацію відповідною мовою).

1.Цілепокладання.

2.Планування. На цьому етапі здійснюється визначення теми, виявлення проблеми, вибір груп.

3.Аналіз проблеми, висування гіпотез та їх обґрунтування. Уточнення інформації. Обговорення. Виявлення проблеми.

4. Висування гіпотези. Формування завдань. Мотивація учнів. Пояснення цілей. Допомога та спостереження.

II. Організаційний.

Студенти (учні) працюють з інформацією: збирають матеріал з додаткових джерел, досліджують, вибирають необхідний; тобто здійснюють пошукову діяльність і творчо оформляють свою проектну роботу. Поряд з роботою з формування мовних та мовленнєвих умінь студентів (учнів) у межах обговорюваної проблематики необхідно навчити їх стратегії і тактиці групового спілкування, тобто комунікативним умінням, навичкам, котрі навчили їх висловлюватися логічно, зв’язано, продуктивно.

1. Вибір методів перевірки прийнятих гіпотез.

2. Виконання, обговорення методів перевірки висунутих гіпотез, джерел інформації.

Пошук інформації, що підтверджує або спростовує гіпотезу. Виконання проекту. Обговорення і вибір оптимального варіанту. Визначення джерел інформації.

Робота з інформацією. Проведення дослідження. Оформлення проекту. Вчитель спостерігає,консультує, радить, спрямовує процес роботи.

III. Заключний.

1. Захист проекту, презентація результатів проектування.